Генетично детерміноване випадіння волосся - різноспрямовані поломки коду, які можуть мати провідну фенотипічну ознаку гіпотріхоз або алопецію, а також бути одним із супутніх симптомів іншого генетичного захворювання.

Серед генетично обумовлених патологій, що зустрічаються на прийомі трихолога, можна виділити:

• гніздову та андрогенетичну алопеції;
• природжений гіпотрихоз;
• трихотіодистрофія;
• синдром Нетертона і синдром Менкеса;
• монілетрікс.

Гніздова алопеція (ГА) - аутоімунне генетично обумовлене захворювання з ураженням анагенових волосяних фолікулів, що призводить до тимчасового або стійкого випадіння волосся, а також дистрофічних змін нігтьових пластин. В якості маркерів ГА можуть бути використані білки гена ULBP3, які зв'язуються з рецепторами імунокомпітентних клітин і викликають періфолікулярне запалення. Виділяють і ряд інших генів, мутації яких можуть бути причиною розвитку ГА.

Андрогенетична алопеція (АГА) - захворювання з полігенною природою, що характеризується підвищеною чутливістю волосяних фолікулів до андрогенів. Андрогенний ген - AR успадковується по Х хромосомі, передається від матері і викликає чоловічу АГА. Також, виявлено асоціація АГА з геном на ділянці WNT10A, що дозволяє зробити припущення про участь сигналу WNT у розвитку алопеції.

До аутосомно-рецесивного типу успадкування відносять такі патології, як: трихотіодистрофію, синдром Нетертона і синдром Менкеса.

У разі трихотіодистрофії спостерігається дефіцит сірки, що призводить до структурної зміни будови стрижня волосся, гіпотрихоз і ряду неврологічних порушень. Синдром Нетертона говорить про порушення ліпідного бар'єру, що призводить до резистентності до патогенів і частим запальним процесам. У клінічній картині також відзначаються гіпотрихоз, а трихоскопія показує зміну стрижня у вигляді «бамбукового волосся».

Ще один дефіцит відзначається при синдромі Менкеса - унаслідок генетично зумовленого порушення абсорбції міді. Крім патологій волосся і зміни структури стрижня відзначаються і загальні симптоми у вигляді затримки розумового розвитку і поліорганних аномалій.

Аутосомно-домінантний тип порушень включає - монілетрикс і вроджений гіпотрихоз. Рідке волосся і стрижні, що часто обламуються, мініатюризація волосся - стани, які складно піддаються терапії. Для монілетрикса характерним також є порушення кератинізації, роботи ендокринної та нервових систем.

Доцільним є призначення місцево стимулюючих процедур, які безпосередньо впливають на:

• розвиток волосяного фолікула і структуру стрижня волоса;
• нормалізацію роботи мікроциркуляторного русла і живлення цибулин волоссягну в дигідротестостерон при АГА;
• відновлення WNT сигнального шляху зростання волосся;
• пролонгацію фази анагена;
• себорегуляцію шкіри голови.

Однією з технологій, що з успіхом застосовується в практиці трихолога є Flosal Hair. Технологія включає в себе готові протоколи на основі локально діючих препаратів - мезококтейля, плазми, філера для волосся в різних комбінаціях.

Курси процедур і поєднані методики дозволяють підібрати максимально ефективний протокол під кожен клінічний випадок, адаптувати його з урахуванням больового порогу пацієнта і матеріальних можливостей.

При вираженій симптоматиці і значному порідінні волосся найбільш ефективними є протоколи Strong і Intensive. З огляду на генетичну природу розвитку алопецій, потрібні повторні і профілактичні курси процедур.